Наша школа
Герб
На гербі зображено п’ять пелюсток каштану – це міністерства:
- Міністерство Навчання;
- Міністерство Культури і відпочинку;
- Міністерство Дисципліни і порядку;
- Міністерство «Прес - центр»;
- Міністерство «Милосердя»,
свічку каштану – це наша школа,
сонечко на гербі говорить про те, що школа наша світла, затишна, обігріває всіх учнів теплом, огортає увагою і створює комфортні умови для навчання та дозвілля.
Форма герба – коло – символ Неба і Сонця, Нескінченності й Вічності. Уособлює і розкриває суть Вічності й Нескінченості, їх нерозривну єдність, бо своїм утворенням демонструє: Безконечність в тому і там, де початок збігається з кінцем, де завершення здійснюється в точці виходу. Недаремно кажуть, що всі дороги ведуть до батьківського порогу, до школи. Де б ми не були, з нами завжди мудрість першої вчительки і незамінні поради наставників.
Лінія, на якій зображено свічку каштану - символ руху. Вона - безкінечна множина точок і конкретний напрям руху. Уособлює рух «Від...» і «До...». Від минулого через нинішнє до майбутнього. І це буде найпотаємніша лінія - лінія часу. Єдино вона уособлює час, який пронизує все, її брат - світловий промінь – це сонячні промінці.
Пелюстки каштану – повторюють геометричну фігуру - трикутник – символ творчості, триєдиної суті світу. Трикутник - символ людського життя: «дитинство – зрілість – старість». Трикутник уособлює начало творення: за своєю формою - це перша і найпростіша фігура, утворена перетином трьох ліній або з'єднанням трьох точок. Трикутник - перша форма, отже, начало всіх форм. Згадаймо, що і світ сформував Триєдиний Бог... Одна із художньо і символічно стилізованих форм трикутника - тризуб-національний Герб України, який символізує триєдину сутність людського буття...
Жовтий колір на гербі - колір сонця і символізує славу і владу, знатність, могутність і багатство, а також християнські чесноти: віру, справедливість, милосердя і смирення. У грецькій міфології жовтий є атрибутом верховного бога Зевса і сонячного бога Аполлона. У Китаї жовтий є кольором імператора і позначає велич, благородство і честь (під часів династії Цин (1644-1911) лише імператор мав право носити одяг жовтого кольору), а також центр. У Японії жовтий символізує благородство і милосердя. В Індії - щастя і єдність, в країнах Середнього Сходу - символ щастя, благополуччя і процвітання. Жовтий, поряд із зеленим є кольором безпеки.
Зелений колір на нашому гербі, оскільки він є кольором весни, дозрівання, родючості, природи, свободи радості, надії (оскільки цей колір символізує прихід весни і оновлення життя), відродження, молодості, символізує безперервність, надію, достаток, свободу і радість. У Древньому Єгипті зелений був священним кольором, символом надії, радості, весняного оновлення. Для китайців зелений - молодість. Для японців - майбутнє, енергія. Для мешканців Середнього Сходу - родючість, продовження роду, сила. Зелений є містичним світлом, що зв'язує між собою природне (природне) і надприродне. Зелений означає надлишок, процвітання стабільність. Багато держав вибрали для своїх грошей зелений колір. в західних країнах зелений асоціюється з надійністю, безпекою. Взагалі, зелений колір має виключно позитивне значення і позначає природу, молодість, родючість і життєву силу.
Білий колір свічки каштану символізує чистоту, світло, мудрість, невинність та справедливість.
Голубий колір фону, як колір ясного неба і моря, представляє висоту і глибину, постійність, відданість, правосуддя, досконалість, роздуми і світ. Також символізує відданість. У стародавніх єгиптян синій символізував правду і істину.
Гімн
ГІМН
шкільної парламентсько – президентської
учнівської республіки
«ТІРОС»
Над рідним краєм день встає ласкаво,
Ми знову тут зібрались недарма,
І променів колосся золотаве,
Як завше, рідну землю обійма.
Приспів:
Земля батьків і небо журавлине —
Краси такої більше не знайти.
Єднає нас завжди шкільна родина,
Де ми усі як сестри і брати.
(2 рази).
На нас чекає справ шкільних багато
І дзвоник почина веселу гру,
А вчителька, неначе рідна мати,
Вчить серце підкорятись лиш добру.
Приспів.
Куди нас доля поведе — не знаєм,
Та де б не залишили ми сліди,
У Немійському краї виростаєм,
І землю цю любити нам завжди.
Приспів.